Логопедична лялька

Логопедична лялька

Основні етапи розвитку мовлення в дітей

 Основні етапи розвитку мовлення дитини

Перш ніж дитина навчиться говорити й оволодіє своєю рідною мовою, вона видає різні звуки. Це так звана «мова немовлят», і діти в усьому світі говорять на ній приблизно однаково.

Але коли дитина має виголосити свої перші слова? Для неї важливо навчитися говорити до трирічного віку, коли її мозок стрімко розвивається. Але поки малюк ще не говорить, розвиток його мовлення залежить від його вміння говорити «мовою немовлят».

Коли дитина вимовляє свої перші слова?

Дитина починає говорити «мовою немовлят» незабаром після народження та спочатку не використовує звуки. За допомогою виразу обличчя, плачу й рухів тіла вона висловлює різні емоції та фізичні потреби – від страху й голоду до розчарування й сенсорного перевантаження. Батьки вчаться розпізнавати, яку потребу висловлює малюк своїм плачем.

Вік, коли дитина вимовляє свої перші слова, завжди індивідуальний. Але в розвитку мовлення всі діти проходять певні етапи. Якщо малюк пропустив хоча б один із них – слід проконсультуватися з лікарем.

Етапи розвитку мовлення дитини

• Мовлення дитини в 3 місяці. Вона чує ваш голос, бачить вираз вашого обличчя, відгукується на інші голоси та звуки. Багатьом дітям більше подобається жіночий голос, ніж чоловічий. Також дітям подобаються голоси, які вони чули, перебуваючи в лоні матері. Приблизно у віці 3-х місяців малюк починає виражати емоції за допомогою звуків.
• Мовлення дитини в 6 місяців. Вона видає більшу кількість звуків і вимовляє склади слів. У віці 6-7 місяців відгукується на своє ім'я, впізнає мовлення рідною мовою, може інтонаціями голосу передавати настрій. Деякі батьки думають, що в цьому віці малюк уже вимовляє перші слова («мама», «тато»), хоча насправді це просто повторювані випадкові склади. Дитина не вкладає в них ніякого значення.
• Мовлення дитини в 9 місяців. У цьому віці діти розуміють найпростіші слова («так», «ні», «привіт» тощо). Вони використовують більшу кількість приголосних звуків та інтонацій.
• Мовлення дитини у 12-18 місяців. Більшість дітей уже усвідомлено говорить найпростіші слова («мама», «тато»). Розуміють прості звернення батьків до них («Будь ласка, поклади на місце»).
• Мовлення дитини у 18 місяців. Зазвичай діти в цьому віці можуть вимовляти кілька простих слів і вказувати на людей, предмети, частини тіла, які називають батьки. Дитина повторює останні слова або склади в реченні, яке ви вимовляєте. Промовляючи слова, дитина може пропускати в ньому звуки або склади (наприклад, «бака» замість «собака»).
• Мовлення дитини у 2 роки. Малюк може складати речення з 2-4 слів («Мамо, бувай», «Дай молока»). Він розуміє, що слова можуть позначати не тільки конкретні предмети, а й абстрактні поняття.
• Мовлення дитини в 3 роки. Словниковий запас дитини різко збільшується. Завдяки уяві вона засвоює абстрактні поняття («сьогодні»), почуття («смуток») і просторові поняття («біля»).

Чи можна навчити дитину говорити?

Діти розуміють, що ви говорите, задовго до того, як вчаться говорити самі. Іноді діти можуть вимовити 2-3 слова, в той час як розуміють більше 25.

Ви можете допомогти дитині навчитися говорити. Для цього дотримуйтеся простих рекомендацій:

• Спостерігайте. Дитина може протягувати до вас руки, коли хоче, щоб ви взяли її на руки, протягувати іграшку, коли хоче, щоб ви з нею пограли, відсувати тарілку, коли більше не хоче їсти. Посміхайтеся, встановлюйте зоровий контакт і відповідайте дитині, заохочуючи її найпростіші способи спілкування.
• Слухайте. Звертайте увагу на звуки, які видає дитина, відповідайте їй такими ж звуками. Діти імітують звуки, які їм вимовляють батьки, тому наберіться терпіння й дозвольте дитині таким чином «говорити» з вами стільки, скільки вона захоче.
• Хваліть. Посміхайтеся та плескайте в долоні щоразу, коли дитина намагається вимовити слово. Від позитивної реакції батьків діти отримують додаткову мотивацію говорити.
• Імітуйте. Діти люблять голоси батьків. Коли батьки говорять з ними, це мотивує їх самих почати говорити. Чим більше ви говорите з ними, повторюючи їх слова й вимовляючи їх правильно («собака» замість «бака»), тим більше вони прагнуть говорити правильно.
• Конкретизуйте. Якщо дитина показує рукою на стіл і плаче, не поспішайте давати їй печиво. Замість цього покажіть їй печиво й запитайте, чи дійсно вона хоче його.
• Розповідайте. Пояснюйте дитині, що ви робите, коли купаєте її, вдягаєте або годуєте: «Давай одягнемо шкарпетки» або «Я відрізаю для тебе шматочок курки». Так дитина зрозуміє, якими словами називаються дії батьків.
• Проявляйте наполегливість. Навіть якщо ви не розумієте, що говорить дитина, перепитуйте в неї. Показуйте дитині свою любов і увагу – і вона буде намагатися говорити.
• Давайте можливість дитині проявляти ініціативу. Під час ігор дозвольте дитині проявити ініціативу й дотримуйтесь її вказівок. Так вона зрозуміє, що в спілкуванні завжди є дві сторони: хтось каже, а хтось слухає, хтось командує, а хтось підпорядковується.
• Грайте. Дозвольте дитині грати, фантазувати й розповідати небилиці - так вона розвиває мовні навички.
• Читайте вголос. Якщо дитина отримує задоволення, коли батьки читають їй уголос, вона буде любити читання протягом усього життя.

 

Як навчити дитину швидко запам'ятовувати вірші?

Заучування віршів — це не лише спосіб тренування памʼяті. Дитина одночасно поповнює свій словниковий запас, тренує вимову та уяву. Так, нудне на перший погляд заняття насправді дуже корисне. Тому психологи радять вчити з малюком якомога більше цікавих йому віршів. 

Коли вже час?

Оптимальним віком вважається 4-5 років: малюк уже достатньо добре вміє говорити, володіє уявою та може всидіти на одному місці. Звісно, цей показник умовний: хтось у 3,5 роки вражає памʼяттю, а хтось навіть у школі не може вивчити 4 рядки. Якщо ваша дитина не схильна саме до вивчення віршів, спробуйте інші техніки розвитку памʼяті.

    Чому віршам приділяють так багато уваги:

1.     Виробляється вміння сприймати та обробляти інформацію.

2.     Збільшується словниковий запас.

3.     Тренується уява за допомогою побудованих образів і асоціацій.

4.     Покращується дикція.

Починати варто з коротких уривків. Для першого разу вистачить дворядкової скоромовки чи чотиривірша. Обирайте вірші з дитячих книжок, які відповідають віку вашої дитини. 

Основна складність у вивченні віршів — це робота памʼяті. Діти всотують інформацію, як губки. Проте в їхній мозок потрапляють і зовсім непотрібні речі. Часто малюки не можуть запамʼятати літери, проте кілька днів наспівують рядки з почутої на радіо пісні. Якщо вірш буде надто складним, станеться інформаційне перевантаження: малюк просто не зможе запамʼятати його, навіть якщо сильно цього хотітиме.

Основні способи швидкого запам’ятовування віршів

До класичних способів належать усім знайомі техніки:

1.         Повторення. Малюк просто повторює рядки за мамою чи татом (якщо не вміє читати). Так він їх запамʼятовує. Далі рядок за рядком відбувається нашарування. Підходить дітям-аудіалам, які добре сприймають інформацію на слух. 

2.         Переписування. Чудовий метод для людей з фотографічною памʼяттю. Достатньо кілька разів переписати вірш, і він відкладеться в голові як знімок. Звісно, для цього методу дитина має вміти писати.

3.         Аналіз змісту. Детальний розбір сюжету сприяє швидкому запам’ятовуванню. Треба встановити послідовність появи нових образів, дій тощо. Коли дитина розуміє суцільний сюжет, їй легше запамʼятати послідовність і не губити рядки чи окремі слова. 

4.         Читання вголос. Чудова методика для дітей зі слуховою памʼяттю. Їм необхідно лише кілька разів прочитати вірш зі збереженням інтонації. Тоді, декламуючи його, вони ніби чутимуть власний голос, який розповідає рядки. Але необхідно, щоб малюк уже вмів читати з інтонацією.

    Ці методи можна комбінувати, тоді шанси на успіх стають вищими. Проте з часом ви визначите оптимальний спосіб, який підходить саме вашій дитині. Дамо прості поради для заучування віршів різного розміру.

·             Для коротких віршиків. Намагайтеся виділити достатню кількість часу, щоб вивчити відразу хоча б чотиривірш. Перш ніж вчити його, неодмінно запитайте в дитини, чи зрозуміла вона всі слова і смисл тексту. Вчіть рядок за рядком, кожного разу повторюйте з початку. Одразу заучуйте вірш з інтонацією та виразністю. Короткі уривки добре вивчаються на слух, підходять для читання вголос, саме тому їх обирають для наймолодших. 

·             Для довгих уривків краще використовувати комбінацію методів: аналіз змісту, читання вголос і про себе, переписування. Дітям дошкільного віку краще не вчити завеликі вірші зі складними словами та реченнями. Важливо, щоб частини тексту сприймалися як одне ціле, тому можна поекспериментувати з оригінальними способами заучування.

З дітьми можна вчити й прозу, проте вона складніше сприймається ними. Починати вчити прозові уривки з малюком слід лише тоді, коли він може легко впоратися з віршованим текстом. Якщо з цим ще є проблеми, краще відмовитися від прози.

 

Види мовленнєвих порушень

До групи мовленнєвих порушень належать:

 ▪︎дислалія (порушення звуковимови); ▪︎порушення голосу (дистонія та афонія); ▪︎ринолалія (порушення звуковимови і тембру голосу, пов’язане з вродженим дефектом будови артикуляційного апарату); 

▪︎ дизартрія (порушення звуковимови та мелодико – інтонаційної сторони мовлення, зумовлені недостатністю іннервації м’язів артикуляційного апарату); 

▪︎ заїкання; алалія (відсутність або недорозвиток мовлення у дітей, зумовлене органічним ураженням головного мозку); ▪︎афазія (повна або часткова втрата мовлення, спричинена органічним локальним ураженням головного мозку); 

▪︎загальний недорозвиток мовлення; порушення письма (дисграфія) та читання (дислексія).

                                    Розвиваємо мовленнєве дихання

    Усім відомо, яку важливу роль в житті кожної людини відіграє дихальний апарат. Правильне фізіологічне дихання – ще не є правильне мовленнєве дихання. Це пов’язано з тим, що дихальний апарат виконує не тільки основну фізіологічну функцію – здійснення газообміну, але й бере участь в утворенні звуку. Саме завдяки правильному мовленнєвому диханню ми змінюємо гучність мови, робимо її плавною та виразною.

    Що таке мовленнєве дихання?

    Мовленнєве дихання – це можливість людини виконувати короткий глибокий вдих і розподіляти повітря при видиху з одночасним промовлянням різних звукосполучень. Лише правильне мовленнєве дихання дозволяє людині домагатися максимального звуку й плавності.

Мовленнєве дихання відбувається довільно (людина сама себе контролює). При розмові людина контролює вдих і видих, змінюючи його та забезпечуючи плавність, тривалість і легкість вимови.

    Які труднощі виникають у дитини в процесі говоріння?

    Як показує досвід, маленькі діти в процесі говоріння часто починають говорити на вдосі або на залишковому видосі. Зустрічаються випадки, коли діти набирають повітря перед промовлянням кожного слова. Як наслідок – це негативно впливає на оволодіння правильною вимовою та побудовою плавного й злитого мовленнєвого висловлювання.

    Ігри-вправи, що сприяють розвитку сили й тривалості видиху:

• «Гріємо ручки» (видихання струменя повітря на долоні),
• «Сніжинки» (здування зі столу грудок вати),
• «Листя падає і кружляє» (здування вирізаних з тонкого кольорового паперу листочків), «Кольоровий фонтан» (піддування новорічного дощику, прикріпленого до палички), «Свічка» (задування свічки),
• «Вітряк» (обертання вітряних іграшок) і т. д.
  
  
  
  

                          Засвоєння дітьми звуків мови

Дитина росте, й розвивається. Відповідно відбу­вається розвиток її мовлення. Основними структур­ними компонентами мовлення є: звуковий склад, словник та граматична будова. Пам’ятайте, що кожна дитина — індивідуальна, особлива і, відповідно, загальний та мовленнєвий розвиток у різних дітей може мати певні відмін­ності. Одні діти у 4-5 років уже чітко вимовляють усі звуки нашої мови, а в інших спостерігається порушення вимови більшості звуків. Пропоную вам таблицю, у якій наведено орієнтовний порядок засвоєння дітьми звуків нашої мови.

Вік дитини	Звуки в мовленні
Від 1 до 2 років	А, О, Е, М, П, Б
Від 2 до 3 років	У, І, И, Т, Д, В, Ф, Г, К, Х, Н, Й
Від 3 до 4 років	С, З, Ц, Ш, Ж, Ч, Щ
Від  4 до 6 років	Л, Р